Основними принципами сімейної медіації є:
- Добровільність – сторони вступають в процес медіації на підставі власного волевиявлення, обирають медіатора за своїм бажанням, можуть відмовитись від подальшої участі у будь-який момент, не погодитись із певним рішенням. Однак, можливий варіант і обов’язкового проведення медіації, зокрема у випадку передбачення відповідного положення у договорі. Так, сторони договору можуть вказати, що у разі виникнення спору між ними пред’явленню позову до суду передуватиме проведення процедури медіації.
- Конфіденційність – інформація щодо підготовки та проведення медіації є конфіденційною, у разі якщо сторони не домовляться про інше. Медіатор не може розголошувати інформацію щодо медіації без згоди сторін, а сторона без згоди іншої із сторін.
- Нейтральність медіатора – медіатор не є представником жодної із сторін, не виступає на її стороні, тобто є неупередженим та незалежним від впливу сторін чи третіх осіб, не має зацікавленості у вирішенні спору на користь якоїсь із них. Навпаки, медіатор зацікавлений в тому, щоб найбільш повно врахувати інтереси кожного з учасників медіації, а також дітей. Таким чином, рішення, знайдене в процесі сімейної медіації задовольняє інтереси обох із сторін конфлікту. У випадку існування підозр в упередженості медіатора кожна зі сторін може заявити йому відвід. Медіатор може відмовитись від ведення процедури (самовідвід) у випадку появи обставин, що обумовлюють його зацікавленість у вирішенні справи на користь однієї із сторін.
- Самостійність прийняття рішень – сторони активно беруть участь у процесі медіації, самі пропонують можливі варіанти вирішення конфлікту та приймають рішення з цього приводу.